Захисна споруда повинна завжди знаходитися в готовності до прийому людей, що припускає виконання комплексу вимог, яким повинні відповідати сучасні сховища і укриття. Основними з них є:

• забезпечення безперервного перебування в них людей не менше 2 діб;
• розташування укриттів на незатоплюваних ділянках і на відстані від мереж водостоку і каналізації;
• не дозволяється прокладення транзитних інженерних комунікацій через сховища;
• трубопроводи каналізації і водопостачання повинні обладнатися вимикаючими пристроями;
• входи і виходи повинні мати ту ж міру захищеності, що і основні приміщення; на випадок завалу передбачається аварійний вихід;
• надійна герметизація приміщень і наявність систем повітря забезпечення;
• оснащення сховищ і укритті в санітарно-технічним і іншим устаткуванням, контрольно-вимірювальними приладами;
• справність систем життєзабезпечення і внутрішнього устаткування;
• наявність потрібного інвентарю і документації по експлуатації;
• забезпеченість запасами води і продуктами харчування;
• підготовленість обслуговуючого персоналу;
• належний санітарний стан приміщень.

Крім того, захисні споруди повинні розташовуватися на відстані не більше 15 хв. пішого ходу від місць роботи або проживання переховуваних. Усі сховища позначаються спеціальними знаками розміром 0,5х0,6 м і мають бути розташовані на видному місці біля входу і на зовнішніх дверях. Маршрути руху до сховища позначаються покажчиками. Знаки і покажчики забарвлюються в білий колір, написи робляться чорною фарбою. На знаку вказується номер сховища, кому належить, у кого ключі (посада, місце роботи, телефон).

Сховища

Сховище – це захисна герметична інженерна споруда, що забезпечує надійне укриття в нім людей від усіх вражаючих чинників зброї масового знищення, звичайних засобів нападу (без урахування прямого попадання), а також радіоактивних продуктів при руйнуванні радіаційно-небезпечних об’єктів, високих температур і продуктів горіння при пожежах, хімічно небезпечних і вибухонебезпечних речовин, обвалів і уламків будов і споруд, що руйнуються, і так далі.

Найбільш поширені вбудовані сховища. Під них зазвичай використовують підвальні або напівпідвальні поверхи виробничих, громадських і житлових будівель. Можливо, також будівництво сховищ у вигляді споруд, що стоять окремо. Такі сховища повністю або частково заглиблені і обсипані згори і з боків ґрунтом. Сховища повинні розташовуватися в місцях найбільшого зосередження людей, для укриття яких вони призначені.

Приміщення

Приміщення сховищ розділяються на основні і додаткові.

До основних приміщень відносяться: приміщення для переховуваних, пункти управління, медичні кімнати і тамбур-шлюзи.

До додаткових відносяться: фільтровентиляційні камери (ФВК), санітарні вузли, захищені дизельні електростанції (ДЕС), захищені входи і виходи, приміщення для зберігання води і продуктів харчування та ін.

Приміщення для переховуваних розбивається на відсіки місткістю по 50-75 чоловік. На одну людину передбачається не менше 0,5 м² площі підлоги і 1,5 м³ внутрішнього об'єму. У приміщенні (відсіках) обладнуються двох або триярусні нари-лавки для сидіння розміром 0,45×0,45 м і полиці для лежання – 0,55×1,8 м (кількість місць для лежання складає 20% від загальної місткості сховища). Відстань до стелі верхнього ярусу не менша – 0,75 м. Висота приміщень при 2-х ярусному розміщенні має бути не більша 2,15-2,5 м, а при 3-х ярусному – 2,5-3,5 м.

Пункт управління

Передбачається на об'єктах економіки з найбільшою робочою зміною (НРЗ) не менше 600 чоловік. Він обладнується в одному зі сховищ. Якщо НРЗ менше, то в приміщенні для переховуваних встановлюється телефон для зв'язку з місцевим штабом ГЗ. Кількість працівників ПУ не перевищує 10 чоловік, при цьому на кожного передбачається – 2 м².

Медичний пункт

У сховищах місткістю 800-1200 чоловік передбачається кімната – 9 м² і додатково – 1 м² на кожних 100 чоловік. У разі відсутності медичної кімнати, на кожних 500 чоловік обладнується санітарний пост – 2 м².

Входи

У сховищі влаштовують два входи, розташованих в протилежних сторонах. Вхід закривається міцними захисно-герметичними дверима, за якими розташований тамбур-шлюз, площею 8-10 м². Сховища місткістю більше 600 чоловік мають двокамерний тамбур-шлюз. У вбудованих сховищах додатково обладнується аварійний вихід, що є підземною галереєю (0,5×1,3 м), що виходить на територію вільну від завалів (розташовану на відстані від навколишніх будівель, рівному половині висоти найближчої будівлі плюс 3 м). Аварійний вихід закривається захисно-герметичними віконницями, дверима або іншими пристроями, що відкриваються, для відсікання ударної хвилі.

Для комори продуктів харчування виділяють площу – 5 м² (до 150 чол.), плюс 3 м² на кожні додаткові 150 чоловік. На 600 чоловік передбачається окреме приміщення.

Швидко побудовані укриття

При недостатній місткості вже наявних захисних споруд створюються швидко побудовані укриття (ШПУ) невеликої місткості – від 3 до 200 чоловік. Такі будівлі повинні складатися з приміщень для переховуваних, місць для розташування фільтровентиляційного устаткування, санітарного вузла, мати в розпорядженні аварійний запас води. Внутрішнє устаткування ШПУ включає – систему повітропостачання: піщані, шлакові фільтри і матер'яні фільтри; повітряно-забірні і витяжні отвори (короби); прилади освітлення; нари і лави. У ШПУ малої місткості санітарний вузол і місткості для відходів розміщуються в тамбурі, а баки з водою – в приміщенні для переховуваних. Вентиляція ШПУ виконує роботу по двох режимах. Будівництво ШПУ здійснюють з промислових (збірні залізо бетонні елементи, цеглина) або місцевих (дерево, камінь, хмиз) будівельних матеріалів. Взимку можна використовувати грунт, що промерз, лід або сніг. На зведення ШПУ витрачається декілька діб.

Пристосування приміщень під захисні споруди

У сучасних містах є велика кількість підземних споруджень різного призначення, які можна використовувати як укриття. Під протирадіаційні укриття в першу чергу пристосовуються льохи і підвали житлових будинків і будов різного призначення, овочесховища. Крім того, як захисні споруди можуть пристосовуватися: метрополітени, пішохідні і транспортні тунелі, природні печери, гірські виробки. Такого роду укриття необхідно дообладнувати захисними пристроями, фільтровентиляційними системами, засобами оповіщення і зв'язку. У мирний час в укриттях можуть розміщуватися гардероби, склади, приміщення побутового обслуговування населення, спортивні зали і так далі. При загрозі виникнення надзвичайній ситуації, вони мають бути приведені в стан готовності не пізніше ніж через добу.

Основні правила перебування в захисних спорудах

Заповнення захисної споруди людьми повинне проводитися організовано і швидко. Заборонено приносити легко займисті або сильно пахучі речовини, громіздкі речі, а також приводити тварин. Після заповнення сховища або укриття закривають усі входи. Для переховуваних з дітьми відводять окремий відсік або спеціальне місце.

У сховищі заборонено палити, шуміти, запалювати без дозволу гасові лампи, свічки, ходити по приміщеннях без необхідності.

Переховувачі зобов'язані утримувати в готовності протигази, респіратори, проти пилові тканинні маски, захисні дитячі камери, медичні засоби, виконувати усі вимоги коменданта і обслуговуючого персоналу.

Виведення людей зі сховища відбувається за вказівкою коменданта і під керівництвом особового складу служби сховища після відповідного сигналу або у разі аварійного стану споруди, загрозливої життю людей.